Шлях до успіху

 В Веселинівським історичнім музеї, в рамках клубу «Книголюб» відбувся літературно-музичний вечір присвячений Олександру Сичову.

Творчий шлях поета та композитора почався в селі Луч Жовтневого району Миколаївської області де він і народився 18 травня 1977 року. Навчався музиці Олександр в Миколаївському вищому музичному училищі та Миколаївському національному університеті ім. В.О. Сухомлинського. 

Заслужений артист України, лауреат премії імені Миколи Аркаса, багатьох міжнародних та всеукраїнських фестивалів і конкурсів, керівник і соліст ансамблю української пісні «Вільні козаки» Миколаївської обласної філармонії, керівник народної вокальної студії Миколаївського міського будинку вчителя, поет і композитор. Він автор багатьох авторських пісенних дисків, збірки музичних творів: «Спочатку була любов», чотирьох збірок віршів: «За водопадом глаз», «Маяк вечности», «Мій світ» та «В обіймах сонця», є автором тексту та музики багатьох гімнів, написаних міжнародному фестивалю «Золотий лелека», установам, закладам та підприємствам м. Миколаєва. Всі музичні твори використовуються на практиці, їх виконують дорослi та юнi виконавцi, творчі колективи Миколаївщини, України та за її межами. Таку цікаву інформацію про Олександра Сичова розповіла бібліотекарка читальної зали Публічної бібліотеки Гордович Л. М. А директор Веселинівського історичного музею Бурим Ю. П. продемонстрував відео з виконанням власних пісень автором.

«Одна з національностей України - роми»

 

8 квітня, у світі відзначають Міжнародний день ромів – свято ромської культури, історії та національної ідентичності, яке було встановлено на IV-му Всесвітньому конґресі ромів, що відбувся у 1990 році у м. (Республіка Польща). Свято приурочене до дня проведення I-го Всесвітнього конґресу ромів у Лондоні 1971 р.

В читальній залі Публічної бібліотеки в рамках клубу «Книголюб» відбулася година інформації «Одна з національностей України - роми». Бібліотекар Гордович Л. М. розповіла про історію, різні гіпотези та легенди виникнення народу – роми, їхні звичаї, традиції, культуру, фольклор, одяг, їжу, особливості.

Про чисельність ромів проживаючих на території України зокрема, і в Миколаївській області  вчасності розповів директор Веселинівського історичного музею Бурим Ю. П. Юрій Петрович показав відео – інтерв’ю з заслуженим артистом України, керівником Миколаївського народного ансамблю циганської пісні і танцю «Бахтале» В. Юрковським.

Член клубу Донченко М. М. розповіла про нашу землячку-циганку Платовську Н. Д. А в кінці заходу син Надії Данилівни, учасник художньої самодіяльності Платовський Є. І та родина Донченків подарували присутнім запальні циганські пісні.

Берегиня історії рідного краю

 

Денисюк Ніна Іванівна – людина великої вдачі і відкритої душі. Все своє життя вона несе людям радість пізнання нового, чудового і більш за все любить свою Батьківщину, своє рідне село Катеринівку. А ще вона – краєзнавець, директор музею історії села Катеринівка та приватного музею «Хата німця-колоніста». Такими словами бібліотекар читальної зали КЗ «Публічна бібліотека» Гордович Л. М. розпочала чергове засідання клубу «Книголюб» під час зустрічі з Ніною Іванівною з нагоди її 70-річчя. Захід відбувся в приміщенні Веселинівського Центру культури і дозвілля.

 Зустріч розпочалася з приємного – секретар Веселинівської селищної ради Мизгало О. С. привітав Ніну Іванівну почесною грамотою.

Бібліотекар Людмила Миколаївна ознайомила присутніх з життєвим та творчим шляхом Денисюк Ніни Іванівни.

Історик – краєзнавець, місцевий поет Шепета С. А. з нагоди ювілею написав вірш та привітав ним ювілярку. Розповів присутнім про історію створення Ніною Іванівною двух музеїв, встановлення пам’ятних знаків та  пам’ятника сепаратору за її ініціативою.

Бібліотекар Гордович Л. М. розповіла про дослідницьку роботу, написання та видання книг, брошур з історії рідного краю та його людей, збірок віршів, легенд, пісень та сценаріїв народних свят свого села, які наповнені архівними даними, спогадами старожилів, різними пошуковими матеріалами.  Свою першу книгу видала в 2000 році, а взагалі є автором 48 видань.

Надали слово і самій ювілярці. Ніна Іванівна ділилася своїми спогадами, розповідала різні цікаві історії та випадки з життя. На зустрічі був присутній її чоловік Олександр, якому вона безмежно вдячна за 47 років спільного життя, допомогу і підтримку у всіх її здобутках.

Теплими словами, квітами, піснями щиро вітали героїню заходу з нагоди її дня народження – начальник відділу культури, туризму, сім’ї, молоді та спорту УОКТСМС Заворотній В. Б., директор КЗ «Публічна бібліотека» Веселинівської селищної ради Токар Л. Т., художній керівник хореографічного колективу «Дивосвіт» Веселинівського ЦКіД Ратушняк Л. Г., члени клубу і учасники художньої самодіяльності.

Все своє  життя Ніна Іванівна  несе людям радість пізнання нового, чудового, цікавого, любить своє село, свою історію. А наступним поколінням   хоче залишити в спадок  свої напрацювання щоб знали, берегли, і далі звеличували і збагачували свій край, свою маленьку Батьківщину.

 

Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека продовжує дистанційне навчання фахівців публічних бібліотек територіальних громад (ТГ) у рамках вебкоучингу «БібліоSTUDIES».

23 березня відбувся черговий вебінар «Довідково-бібліографічний апарат бібліотеки», до якого приєдналися фахівці 26 бібліотек області. Спікер – головний бібліотекар з питань систематизації відділу опрацювання документів та організації каталогів Світлана Жовтовська – розповіла про довідково-бібліографічний апарат публічної бібліотеки, організацію, ведення й редагування каталогів. Учасникам заходу було надано методичні рекомендації щодо аспектів створення систематичного каталогу за таблицями Універсальної десяткової класифікації.

Українська хустка - оберіг, символ нації!

 

Сьогодні яскраві хустки дедалі частіше можна побачити на  вулицях українських міст. Представниці слабої половини суспільства,  одягнені у колоритний головний убір, виглядають доволі оригінально. Ексклюзивність хустинки завоювала прихильність жінок, дівчат і маленьких леді. Їх колись  носили бабусі, а тепер  хустки почали одягати на свята, дарувати на Дні народження і передавати у спадок.

    Члени клубу «Книголюб» на черговому засіданні відвідали виставку – колекцію хусток Вікол Таїсії Василівни «Українська хустка – і оберіг, і доля, і краса».  

Бібліотекар читальної зали КЗ «Публічна бібліотека» Гордович Л. М. розповіла присутнім, що українська хустка – це головний убір жінки, важлива сімейна реліквія, яку передавали з покоління в покоління. Це давній символ жіночої душі, кохання та вірності. А Всесвітній день української хустки, який святкується 7 грудня – це не просто ще одне свято в календарі, а важливий внесок у збереження та популяризацію нашого національного надбання.

Екскурсію виставкою провела Таїсія Василівна Вікол – народознавець - людина активна, непосидюча, яка весь свій вільний час присвячує вивченню та збереженню традицій і звичаїв рідного краю, збору квітів, лікарських трав, виготовленню оберегів. Організовує та приймає участь у різноманітних заходах, передає та ділиться своїми знаннями, досвідом та вмінням. Таїсія Василівна розповіла про кожну зібрану хусточку – де знайшла чи купила, скільки їй років, який малюнок, як носили і зав’язували, використовували в різних обрядах. А ще жінки приміряли хустки, кому яка до лиця.

 Для  присутніх було оформлено книжковий перегляд «На хустки Україна багата».

"За покликом душі і серця на захист країни"

 

Україна переживає найбільше випробування у своїй новітній історії – повномасштабну збройну боротьбу з російським агресором за власну незалежність. У найважчі часи завжди знаходяться ті, які відважно беруть зброю до рук і стають на захист своєї Батьківщини. Українські добровольці є справжнім уособленням патріотизму та любові до рідної землі. На прикладі тих, хто першим поповнив ряди Збройних Сил України і став до лав територіальної оборони, будуть вчитися прийдешні покоління.

14 березня відбувся онлайн-захід, присвячений Дню українського добровольця, інформаційна година «За покликом душі і серця на захист країни». Мета заходу – вшанування мужності та героїзму захисників суверенітету й територіальної цілісності нашої держави, їхньої готовності добровільно стати на захист України, що є вирішальною запорукою нашої перемоги.

Дуже дякуємо за нагадування про необхідність об’єднання та спільної дії на користь нашої країни.

«Таємниці лісів Миколаївщини»

 Члени клубу «Книголюб» не змінюють своїх традицій та уподобань – вивчають історію рідного краю. Чергове засідання  «Таємниці лісів Миколаївщини» присвячене великому земляку і унікальній людині, яка створила справжнє диво.

На Вознесенщині, серед кам'янистого степу, росте чудовий ліс. Його називають лісом Скаржинського. Тисячі звірів, птахів живуть під зеленим  шатром Вознесенського краю, який приносить людям прохолоду, чисте повітря, тишу та спокій матінки Природи – такими словами почала свою розповідь       бібліотекар читальної зали КЗ «Публічна бібліотека» Гордович Л. М.

Віктор Петрович Скаржи́нський  — герой Франко-російської війни 1812 року, діяч сільського господарства, один з піонерів і пропаґандистів степового і полезахисного лісорозведення. Скаржинський організував у своєму маєтку  передове на той час господарство з поліпшеними сівозмінами. Організував лісові розсадники і розробив агротехніку вирощування садивного матеріалу щодо степових умов.  Винайшов і впровадив для захисту сільгоспугідь лісосмуги. Лісопосадки перевищували 400 гектарів, для накопичення води в балках було облаштовано греблі і споруджено 40 ставків.      

Дендрологічний сад у його маєтку нараховував близько 300 видів дерев (кедри, сосни, туї, тамарикси, ялівці — насіння імпортувалися та акліматизувалися з Німеччини, США, Франції), плодовий сад — близько 200 видів (140 сортів яблук, 81 сорт груш, 20 сортів вишень і слив, 50 сортів абрикос) з виноградником (100га), плантацію шовковиці  (150га). Постачав саджанці з власного розсадника в Одеський ботанічний сад, для акацієвих алей в П'ятигорську, парків Алупки і Місхора.

Сучасне державне заповідне урочище Трикратський ліс є колишнім маєтком Скаржинського та невід’ємною частиною національного природного парку «Бузький Гард», являє собою штучну ясеневу діброву площею 247 га з озером, безліччю заплутаних стежок і містків, перекинутих через рукави річки Арбузинка, а також штучно прокладені канали. Трикратський ліс включає заповідні урочища «Літній хутір Скаржинського», «Василева пасіка», «Рацинська дача», «Мар’їн гай», «Миронів сад», «Виноградний сад», озера Лебедине і Чаплине.

Члени клубу «Книголюб» з цікавістю подивилися відеофільми «Легенда Півдня», «Віктор Скаржинський», інтерв’ю з автором книги «В. П.  Скаржинский. Живая легенда Юга.» Світланою Бойчук.

Директор Веселинівського історичного музею Бурим Ю. П. показав слайдову презентацію і розповів про ДП «Веселинівське лісове господарство» - історію його створення, людей, які самовіддано ставляться до відтворення та охорони лісів та  не байдужих до прекрасного – створення нових зелених насаджень у степовій зоні.  Державне підприємство «Веселинівське лісове господарство» та його підрозділи – Веселинівське, Мостівське, Доманівське, Варюшинське - підпорядковане Миколаївському обласному управлінню лісового та мисливського господарства, підприємство з вирощування лісу, декоративного садивного матеріалу, виготовлення пиломатеріалів.