Ласкаво просимо Вас до нас в бібліотеку. Відвідайте, не пошкодуєте!

середу, 23 грудня 2020 р.

Де починались твої дороги, там спочиває твоя душа

 


22 грудня в актовій залі Будинку дитячої творчості відбувся вечір пам’яті до 65-річчя з Дня народження Бориса Григоровича Царенка.

Ця постать добре відома в літературних колах Веселинівщини та Миколаївської області. Його творчість близько знайома не тільки землякам-веселинівцям, а й за межами Миколаївської області. Талант письменника, поета, композитора та виконавця і сьогодні має своїх прихильників різного віку. Своїми поезіями, проникливими піснями Б. Г. Царенко збагачував духовний світ аудиторії. Творчість для нього була відпочинком, і свою доброту та натхнення він вмів передавати оточуючим людям. 

Народився Борис 14 серпня 1955 р. В с. Варюшине. Після закінчення Покровської середньої школи в 1972 р. Борис працює художнім керівником Будинку культури в с. Покровка. В 1978 закінчує Херсонський сільгосп. інститут, далі була служба в Збройних Силах.

 Потім  – з 1979 по 1984 р., -  робота  в колгоспі ім. Ворошилова головним агрономом, заступником голови  правління. У 1984 – 1986 р. - директор радгоспу «Виноградна Долина», далі 1986 – 1991 рр – другий секретар  Веселинівського райкому  компартії, а 1991-1999 р. працював генеральним  директором Веселинівської харчосмакової фабрики, ТОВ «Шанс», у березні -  червні 2000р.  - керівник управління АПК. Займав посаду заст. голови Районної ради, а далі став менеджером по Миколаївській області однієї з провідних виробничих зерно-торгових фірм України «Зоря – Маїс насіння» в м. Черкаси. Відійшов у вічність 14 квітня 2011 р.

Ім’я Бориса Григоровича Царенка увійшло до книг «Видатні люди Миколаївщини» поряд з іменами Б. Мозолевського, А. Харлановича, «Лауреати обласної премії ім. М. Аркаса», книги місцевого поета О. Донченка «Люди, окрилені мрією…». Діяльність його, як поета втілилася в шести поетичних збірках: «Я помню все»  (1996р.), «Прости…прощай» (2008 р.), «Жива вода» (2002р.). Член Національної спілки Письменників України, член асоціації естрадних діячів України,  він став  лауреатом обласної літературної премії ім. М. Аркаса.

   Збірки його поезій, матеріали про цю талановиту людину зберігаються у Веселинівському історичному музеї, центральній районній бібліотеці, історичному музеї гімназії та в бібліотеках району.

Захід розпочала бібліотекар КЗ  «Публічна бібліотека» Гордович Л. М., а директор історичного музею Бурим Ю. П. розповів про біографію поета та  показав відео презентацію «Життя – це все таки коротка мить…». До слова приєднався керівник історичного гуртка БДТ Шепета С. А. та розповів про поетичну творчість Бориса Григоровича.

Присутні та гості говорили теплі слова про Бориса Григоровича, як  людину, як працівника, як керівника, як творчу особистість. А далі надали слово дружині Наталі Іванівні, яка розповіла яким він був чоловіком, батьком, коли до нього приходила муза і як народжувались вірші, пісні.

Учасник художньої самодіяльності Платовський Є. І. заспівав  його улюблену пісню «Белые крылья».

На завершення подивилися відеозапис пісні у виконанні друга Царенка Юрія Мельника на слова Д. Креміня.

Д. Кремінь поет, лауреат Державної премії ім. Т.Г. Шевченка про Бориса сказав:

Поет і гітара.

Ти струни торкаєш уже золоті,

І праведні й грішні,

Та глечики ліплять не тільки святі

В далекій Опішні,

І мріє тобі Веселинівський край,

До болю все видне…

Борисе, Борисе, крізь сльози, а грай:

Варюшине рідне,

Колиска твоя. Ти  - і батько і син,

Варюшине – сіті.

Та більше нема «Виноградних долин»

На цілому світі.

Як смак Батьківщини і хліба, й вина –

                                     Палаюча пісня.












Немає коментарів:

Дописати коментар