Мрії збуваються

14 липня в актовій залі РБДТ з нагоди Міжнародного олімпійського дня та Дня родини відбулася презентація книги В.Марущак, Р.Чаленко «Як, збуваються мрії».

     Ми можемо пишатися, тим що  у нашему селищі Веселинове народився і виріс Олександр Чаленко - український спортсмен, футболіст, майстер спорту міжнародного класу з футболу і футзалу серед глухих спортсменів, учасник Дефлімпійських ігор 2001 року в Римі, чемпіон у складі футбольної збірної України XXІ Дефлімпійськіх ігор 2009 року на Тайпеї та срібний призер у складі футбольної збірної України XXІІ Дефлімпійськіх ігор 2013 року в Софії, доброзичливий, завжди з усмішкою на обличчі, скромний та талановитий. Який завдяки незгасимій вірі, незламній волі та працьовитості досягнув найвищих спортивних вершин. Сашко народився 15 березня 1975 року в смт Веселинове. З самого дитинства він  любив грати в футбол.  Вже в Миколаївській спеціалізованій школі-інтернаті став «Кращим спортсменом школи».

А успіхи почалися в 1997 році, коли в Миколаєві проходив чемпіонат України з футболу Саша був кращим бомбардиром і забив 10 мячів, ось саме тоді і запросив його тренер Олександр Верещака до збірної  України. Почалися виступи на міжнародній арені, які проходили в Норвегії, Болгарії ,Італії, Іспанії, Тайвані, Росії, Польші, Німеччині, Португалії, Австрії, Швейцарії, Данії, Швеції,  Туреччині. За часи гри  змінювалося амплуа, Олександр був кращим нападаючим, кращим захисником, кращим півзахисником кращим бомбардиром, та кращим гравцем України різних років. Олександр Чаленко визнаний кращим бомбардиром Європи, нагороджений почесним знаком на честь 20-річчя Федерації футболу. А ще Олександр 15 років був незмінним капітаном збірної команди України з футболу серед глухих.

     У свої тридцять сім Олександр Чаленко став люди­ною світового (принаймі у спорті) масштабу. На його рахун­ку монад 100 забитих м'ячів. Нагороджений багатьма медалями, дипломами, має ордени II та III ступеня «За мужність». Навчався в Харківській державній академії фізичної культури за фахом «Менеджмент фізичної культури». Працює тренером  футбольної команди ІНВАСПОРТ м.Миколаїв.

Захід розпочала завідуюча  відділом обслуговування Веселинівської ЦРБ Гордович Л.М., яка розповіла про шлях до успіху нашого земляка Олександра Чаленка, неординарної людини, яка може служити прикладом життєвого оптимізму.

А потім слово надали матері та авторові книги Р.К.Чаленко.  Вона сказала, що дуже пишається своїм сином Олександром і їй захотілося поділитися його перемогами в спорті. А ще показати на прикладі сина, що є люди, на долю яких випали нелегкі випробування, - вони стали інвалідами з вадами слуху, але є для нас взірцем стійкості, мужності і незламності духу.

Своїм враженням про книгу перед присутніми поділилася сусідка, начальник УСЗН Т.Л.Максимова.

Місцевий поет О.І.Донченко прочитав вірш присвячений Олександрові.

Перед присутніми виступив герой книги – Олександр Чаленко з словами вдячності, а допомагала йому його донька Наталка. Також йому було вручено подарунок від голови райради І.О.Долгокерової.

О.М.Граненко, керівник фут зальної команди «Гром» смт. Веселинове, депутат селищної ради вручив граючому тренеру Олександру Чаленко - Кубок за ІІІ місце в змаганнях Чемпіонату Миколаївської області з фут залу серед аматорських команд сезону 2015-2016рр. та отримання права на участь в елітному фіналі Всеукраїнських змагань з фут залу квітень 2016р. в м.Одеса.

Присутні висловлювали свої думки та слова вдячності щодо написання книги. А ансамбль «Талант» подарували присутнім пісні.

Літа, мов лелеки…

     Анатолій Харланович — відомий на Миколаївщині поет, член Національної спілки письменників України, лауреат літературно-мистецької премії імені Миколи Аркаса в номінації «Розвиток народної художньої творчості».

Харланович Анатолій Васильович  народився 12 липня 1936 у с. Кременівці Веселинівського району Миколаївської області у родині військовослужбовця. Навчався в Одеській школі морського навчання, Одеському військовому зенітно-артилерійському училищі. В 1966 році закінчив юридичний факультет Одеського державного університету ім. І.І.Мечникова. Довгий час працював головним юристом управління сільського господарства і продовольства Вознесенської райдержадміністрації. Працював викладачем-методистом правових дисциплін Вознесенського коледжу Миколаївського державного аграрного університету.

     Писати вірші почав ще з в п’ятому класі. Але вперше вони були надруковані в газеті «Зоря» , коли Анатолій Васильович був вже в сьомому класі.

     Першу збірку віршів  «Осенний подснежник» видав у 1990 році. Потім - «Слепая любовь» у 1991, «Аритмія» у 1993 – на російській мові.

     В 1994 році видав збірку «Таврійський полин», після якої в 1995 році за рекомендацією Бориса Мозолевського, Дмитра Кременя та Еміля Январьова був прийнятий до Національної спілки письменників України.  

     В 1998 році видав збірку поезій  «Золоте відлуння», а в 1999 році -  «Сонце опівночі», за яку отримав літературно-мистецьку премію ім.М.Аркаса. В 2002 році вийшла книга поезій  «Рапсодія степу», на яку дуже схвально відгукнувся в післямові до неї відомий український поет, лауреат Державної премії ім..Т.Г.Шевченка – Леонід Миколайович Вишеславський.

     В 2008 році вийшла остання книга -  «Сповідь». Анатолій Васильович друкувався в обласній та республіканській пресі. За вагомий особистий внесок у розвиток української культури та з нагоди 70-річчя від дня заснування Національної спілки письменників України був нагороджений Київським міським головою іменним золотим годинником та срібним знаком. Почесною грамотою Миколаївської облради за багаторічну творчу працю, вагомий особистий внесок у розвиток літературного мистецтва Миколаївської області та з нагоди 30-річчя з дня утворення Миколаївської обласної організації Національної спілки письменників України.   

     Першу збірку віршів  «Осенний подснежник» видав у 1990 році. Потім - «Слепая любовь» у 1991, «Аритмія» у 1993 – на російській мові. В 1994 році видав збірку «Таврійський полин», в 1998 році видав збірку поезій  «Золоте відлуння», а в 1999 році -  «Сонце опівночі», в 2002 році вийшла книга поезій  «Рапсодія степу», в 2008 році вийшла остання книга -  «Сповідь».

     11 липня в районному історичному музеї відбувся захід присвячений 80-річчю з дня народження Анатолія Харлановича, який   пройшов в теплій невимушеній атмосфері.     

     Директор районного історичного музею Бурим Ю.П. розповів про життєвий шлях нашого земляка.

Завідуюча  відділом обслуговування Веселинівської ЦРБ Гордович Л.М. розповіла про збірки поезій ювіляра, читала його вірші.                          

     Харланович В.Ф.,дружина рідного брата поета, та Ткач В.П., двоюрідний брат поета, ділились своїми спогадами про Анатолія Васильовича та своє спілкування з ним, розповідали про його любов до рідної Кременівки та односельців. Багато членів клубу «Книголюб» особисто знали Анатолія Васильовича та його дружину Марію Іванівну і  теж ділилися своїми спогадами.