Літа, мов лелеки…

     Анатолій Харланович — відомий на Миколаївщині поет, член Національної спілки письменників України, лауреат літературно-мистецької премії імені Миколи Аркаса в номінації «Розвиток народної художньої творчості».

Харланович Анатолій Васильович  народився 12 липня 1936 у с. Кременівці Веселинівського району Миколаївської області у родині військовослужбовця. Навчався в Одеській школі морського навчання, Одеському військовому зенітно-артилерійському училищі. В 1966 році закінчив юридичний факультет Одеського державного університету ім. І.І.Мечникова. Довгий час працював головним юристом управління сільського господарства і продовольства Вознесенської райдержадміністрації. Працював викладачем-методистом правових дисциплін Вознесенського коледжу Миколаївського державного аграрного університету.

     Писати вірші почав ще з в п’ятому класі. Але вперше вони були надруковані в газеті «Зоря» , коли Анатолій Васильович був вже в сьомому класі.

     Першу збірку віршів  «Осенний подснежник» видав у 1990 році. Потім - «Слепая любовь» у 1991, «Аритмія» у 1993 – на російській мові.

     В 1994 році видав збірку «Таврійський полин», після якої в 1995 році за рекомендацією Бориса Мозолевського, Дмитра Кременя та Еміля Январьова був прийнятий до Національної спілки письменників України.  

     В 1998 році видав збірку поезій  «Золоте відлуння», а в 1999 році -  «Сонце опівночі», за яку отримав літературно-мистецьку премію ім.М.Аркаса. В 2002 році вийшла книга поезій  «Рапсодія степу», на яку дуже схвально відгукнувся в післямові до неї відомий український поет, лауреат Державної премії ім..Т.Г.Шевченка – Леонід Миколайович Вишеславський.

     В 2008 році вийшла остання книга -  «Сповідь». Анатолій Васильович друкувався в обласній та республіканській пресі. За вагомий особистий внесок у розвиток української культури та з нагоди 70-річчя від дня заснування Національної спілки письменників України був нагороджений Київським міським головою іменним золотим годинником та срібним знаком. Почесною грамотою Миколаївської облради за багаторічну творчу працю, вагомий особистий внесок у розвиток літературного мистецтва Миколаївської області та з нагоди 30-річчя з дня утворення Миколаївської обласної організації Національної спілки письменників України.   

     Першу збірку віршів  «Осенний подснежник» видав у 1990 році. Потім - «Слепая любовь» у 1991, «Аритмія» у 1993 – на російській мові. В 1994 році видав збірку «Таврійський полин», в 1998 році видав збірку поезій  «Золоте відлуння», а в 1999 році -  «Сонце опівночі», в 2002 році вийшла книга поезій  «Рапсодія степу», в 2008 році вийшла остання книга -  «Сповідь».

     11 липня в районному історичному музеї відбувся захід присвячений 80-річчю з дня народження Анатолія Харлановича, який   пройшов в теплій невимушеній атмосфері.     

     Директор районного історичного музею Бурим Ю.П. розповів про життєвий шлях нашого земляка.

Завідуюча  відділом обслуговування Веселинівської ЦРБ Гордович Л.М. розповіла про збірки поезій ювіляра, читала його вірші.                          

     Харланович В.Ф.,дружина рідного брата поета, та Ткач В.П., двоюрідний брат поета, ділились своїми спогадами про Анатолія Васильовича та своє спілкування з ним, розповідали про його любов до рідної Кременівки та односельців. Багато членів клубу «Книголюб» особисто знали Анатолія Васильовича та його дружину Марію Іванівну і  теж ділилися своїми спогадами.