Проєкт «Ой, що це?»: Випуск 18. Пасіювати

 Вітаємо, друзі! На зв’язку мовний проєкт «Ой, що це?»!

КЗ «Публічна бібліотека» Веселинівської селищної ради разом із Міністерством культури та стратегічних комунікацій України знову відкривають для вас цікаві й несподівані таємниці рідної мови.

Сьогодні в центрі нашої уваги — слово «пасіювати».

Юні мовознавці вкотре ввімкнули фантазію на повну потужність, уявляючи, що це слово може означати щось веселе чи незвичне.

І після всіх здогадок — правильна відповідь: пасіювати — це гніватися, сердитися.

Це гарне, мелодійне діалектне слово, яке вживали наші пращури, коли хотіли сказати про сильне обурення чи роздратування. До речі, споріднене слово «пасія» у діалектному вжитку теж означає «гнів» (пор. «впадати в пасію»).

Запрошуємо дорослих і малих до жвавого обговорення:

· Чи чули ви слово «пасіювати» у своєму краї?

· Як ви гадаєте, чому воно таке милозвучне, хоч і означає неприємне почуття?

· Які ще давні або діалектні слова на позначення емоцій ви знаєте?

Підтримайте маленьких дослідників лайком, діліться своїми мовними знахідками в коментарях та обов’язково поширте цей допис!

Зберігаємо і плекаємо живу українську мову разом!

#ОйЩоЦе #УкраїнськаМова #СкарбиМови #Діалектизми #Пасіювати #ВеселинівськаБібліотека

 13 серпня в Веселинівському центрі культури і дозвілля фахівці ГО «Десяте квітня» для працівників закладів культури провели цікаву, а головне необхідну на даний час лекцію «Небезпечні території» про мінну небезпеку. Розповіли про ризики від вибухонебезпечних предметів і що таке небезпечні предмети та показали їх, наголосили щодо дотримання правил безпечної поведінки мешканцями постраждалих і прифронтових регіонів.

Громадська організація «Десяте квітня» — це українська благодійна та правозахисна організація, що захищає права вразливих груп населення, зокрема внутрішньо переміщених осіб (ВПО), постраждалих від війни, біженців та осіб без громадянства. Вона працює в 11 областях України, надаючи безоплатну юридичну, психологічну та соціальну допомогу.

Напрями допомоги:

• Юридична підтримка: консультації щодо прав ВПО, оформлення документів, соціального захисту та Реєстру збитків.

• Психологічна допомога: підтримка сімей та окремих осіб, які пережили кризові події чи окупацію.

• Соціальні послуги: супровід у вирішенні життєвих проблем та цільова допомога для найбільш вразливих категорій.

Контакти та зв'язок:

• Гаряча лінія: 0800 33 28 58 (працює з понеділка по суботу з 09:00 до 19:00, дзвінки безкоштовні).

• Офіційні деталі та актуальні оголошення про реєстрацію на допомогу можна знайти на сайті Десяте квітня або на їхній сторінці у Facebook.

МОЛОДІ, КНИЖКОВІ, ДРАЙВОВІ: БІБЛІОТЕКАРІ НОВОГО ПОКОЛІННЯ

 Молодь — слово, яке асоціюється з енергією, веселим життям та безтурботністю. Щоб зробити день, який буде присвячений енергії життя, молодості та свободі, в Україні запровадили День молоді. Леонід Кравчук започаткував це свято в далекому 1994 році разом з учасниками молодіжних рухів. Після російської агресії 2014 року було вирішено перенести свято, щоб позбутися радянської спадщини, а також показати, що українська молодь прагне бути частиною світу, де основа - це цінності свободи, демократії та інновацій. Тому з 2022 року День молоді Україна відзначає - 12 серпня.

День молоді - свято тих, хто сповнений сил, натхнення та нових ідей. Цікаво, що до цієї категорії все частіше відносять себе люди старшого віку, адже молодість - вона не в паспорті, а в душі. Сперечатися з цим важко, бо це спільне свято для всіх, хто творить майбутнє країни, сміливо мріє та втілює задуми в життя.

Стереотипи кажуть: «Тихо! Тут книжки». Наша ж реальність: Енергія, драйв та інновації! Хто сказав, що бібліотека — це запилені полиці та тиша? Познайомтеся з нашими колегами Комунального закладу «Публічна бібліотека» Веселинівської селищної ради - Звєряковою Юлією, Степаненко Юлією, Пастернак Наталією - молодими, креативними та неймовірно натхненними бібліотекарями. Це покоління руйнує всі застарілі міфи. Вони точно знають, що сучасна бібліотека - це не просто сховище літератури, а справжній молодіжний хаб, простір для ідей, творчості та спілкування. Втілюють в життя креативні ідеї - генерують проєкти від сучасних книжкових клубів та зустрічей до майстер-класів з цифрової грамотності. Легко управляють соціальними мережами, створюють круті відео, роблять бібліотеку ближчою до читача в один клік. Знають, що почитати під будь-який настрій (і порадять не лише класику, а й свіжі бестселери та нон-фікшн). Впроваджують міжнародні практики, залучають гранти та роблять простір інклюзивним та комфортним для кожного.

Пишаємося тим, що наша команда поєднує мудрість досвіду та шалену енергію молодості! За такими фахівцями — майбутнє української культури та просвіти.

У День молоді вітаємо усіх, хто молодий серцем, сповнений думок та активний до рушійних змін. Майбутнє української молоді буде прекрасним, бо ви вже творите нову сторінку нашої історії. Вірте у свої сили! Живіть, любіть, творіть та перемагайте! Знайте: молодість – не вік, а стан душі. Залишайтесь завжди молодими, активними та свідомими!

Проєкт «Ой, що це?»: Випуск 17. Парадичка

Вітаємо, друзі! На зв’язку мовний проєкт «Ой, що це?»!

 КЗ «Публічна бібліотека» Веселинівської селищної ради разом із Міністерством культури та стратегічних комунікацій України знову відкривають для вас цікаві й несподівані таємниці рідної мови.

Сьогодні в центрі нашої уваги — слово «парадичка».
 Юні мовознавці вкотре ввімкнули фантазію на повну потужність. 

І після всіх здогадок — правильна відповідь: парадичка — це помідор.

Запрошуємо дорослих і малих до смачного обговорення:

• Чи чули ви слово «парадичка» у своєму краї?

• Які ще давні або діалектні назви овочів і фруктів ви знаєте?

Підтримайте маленьких дослідників лайком, діліться своїми мовними знахідками в коментарях та обов’язково поширте цей допис!
 Зберігаємо і плекаємо живу українську мову разом!

#ОйЩоЦе #УкраїнськаМова #СкарбиМови #Діалектизми #Парадичка #ВеселинівськаБібліотека

Проєкт «Ой, що це?»: Випуск 16. Мацик

 Вітаємо, друзі!  На зв'язку мовний проєкт «Ой, що це?»!

КЗ «Публічна бібліотека» Веселинівської селищної ради разом із Міністерством культури та стратегічних комунікацій України відкривають смачні, а іноді й дуже несподівані таємниці рідної мови!

Сьогодні в центрі нашої уваги справжнє гастрономічне диво — «Мацик».

Юні мовознавці знову ввімкнули фантазію на повну потужність!  Шлях до істини був тернистим, а варіанти — просто шедевральними:

·          «Якийсь крем…»

·          «Матрац…»

·          «Матюкатись…»

·          «Може, це хтось, хто малює будівлі…»

·          «...Або тістечко!»

·          «Доторкатись… Мацато… Як килимок!»

І після всіх здогадок — довгоочікуване осяяння: «...Ковбаса! Ковбаска-дичка!»

 Довідка для читайликів та гурманів: Мацик — це традиційна українська сиров’ялена ковбаса (соковите в'ялене м'ясо в спеціальному обробленні, поширене на Поліссі). Юні лінгвісти знову влучили в самісіньке серце смачного слова!

Проєкт «Ой, що це?»: Випуск 15. Літниця

Вітаємо, друзі!  На зв'язку ваш улюблений мовний проєкт «Ой, що це?»

КЗ «Публічна бібліотека» Веселинівської селищної ради разом із Міністерством культури та стратегічних комунікацій України досліджують барвисті та загадкові куточки рідної мови.

Сьогодні в центрі уваги нове цікаве слово — «Літниця».

Юні мовознавці знову ввімкнули фантазію на максимум!  Ось які кумедні та несподівані варіанти лунали під час розгадування:

•  «Літає. Літниця літає. Дівчинка літака!»

•  «Щось на кшталт літньої школи, мабуть...»

•  «Будівля, в якій стоять або корови, або якась майстерня влітку.»

• І нарешті, логічний прорив: «...Літо. Спідниця. Спідниця!»

Спойлер для дорослих: Літниця — це легка традиційна літня спідниця (або сукня). Юні лінгвісти знову розплутали мовний ланцюжок і докопалися до істини! 

Проєкт «Ой, що це?»: Випуск 14. Калабаня.

Вітаємо, друзі! На зв'язку ваш улюблений мовний проєкт «Ой, що це?». КЗ «Публічна бібліотека» Веселинівської селищної ради разом із Міністерством культури та стратегічних комунікацій України продовжує досліджувати барвисті куточки нашої мови.

Сьогодні в нас нове загадкове слово — «Калабаня».

Маленькі мовознавці цього разу знову розвели фантазію на повну! Ось які асоціації та варіанти звучали під час розгадування:

• Звуки процесу: «Коли ти щось колотаєш... наколочно»;
• Хімічні асоціації: «Мабуть якась хімія, незрозуміло що»;
• Побутові образи: «Колбок… каструля…»;
• Тварини та банні образи: «Кабан… баня… вода…»;
• І нарешті — найточніша підказка: «Калабаня — це, напевно, калюжа. Калюжа з болотом.»

Спойлер для дорослих: Слово «калабаня» використовується в народній мові як назва калюжі, часто — з брудною або болотяною водою. Юні лінгвісти знову проявили відчуття мови й чудову інтуїцію!

Проєкт «Ой, що це?»: Випуск 13. Жалива — сумна історія чи щось із жалом?

 Вітаємо, друзі! На зв'язку ваш улюблений мовний проєкт «Ой, що це?». КЗ «Публічна бібліотека» Веселинівської селищної ради разом із Міністерством культури та стратегічних комунікацій України продовжує досліджувати багатство нашої мови.

Сьогодні у нас на черзі нове загадкове слово — «Жалива».

Маленькі мовознавці знову ввімкнули фантазію на повну! Гортайте варіанти та асоціації, які виникли у малечі під час розгадування:

· Сумні та загадкові образи: «Жудь... Сумна, напевно», а також загадкова «Жева»;

· Природні явища: «Може, якась злива велика...»;

· Кулінарні асоціації: «"Желе" чи що?»;

· Тваринний світ: «Не, не "дивиться жаба"» ;

· І нарешті — точне влучання: «Жало... Е, кропива. Кропива!» 

Спойлер для дорослих: Так, «жалива» — це народна назва добре відомої нам кропиви, яка вміє боляче «жалити». Юні дослідники знову продемонстрували чудову мовну інтуїцію та логіку!

Проєкт «Ой, що це?»: Випуск 12. Жагуля — спека чи щось інше?

 Вітаємо, друзі! На зв'язку ваш улюблений мовний проєкт «Ой, що це?». КЗ «Публічна бібліотека» Веселинівської селищної ради разом із Міністерством культури та стратегічних комунікацій України продовжує доводити: рідна мова завжди дивує!

Сьогодні тестуємо нове слово — «Жагуля». Діти висловили найрізноманітніші асоціації:

• ім’я жінки — «Жагуля» як персона;
• предмети — «запальничка», «машина», «жало»;
• схожість зі «Жигулем» і навіть уявлення про жабу чи пташку;
• головна думка малечі: це щось, пов’язане з жарою — «коли тобі дуже жарко».

Спойлер для дорослих: основне значення слова — спека. Отже, наші маленькі дослідники дійшли дуже близько — інтуїція підказує про теплові образи й відчуття.

Запрошуємо до обговорення!

• Чи чули ви слово «жагуля» у своїй родині чи районі?
• Які ще назви спеки вам відомі?
• Яким словом ви називаєте спеку вдома або серед знайомих?

Підтримайте маленьких лінгвістів лайком і діліться своїми історіями — плекаємо живу українську мову разом! 👇

#ОйЩоЦе #УкраїнськаМова #Діти #Бібліотека #Жагуля #СкарбиМови #Діалектизми #ЖиваМова #ВеселинівськаБібліотека

55 років Золотій Пекторалі: Веселинівська громада вшанувала пам'ять Бориса Мозолевського

 Борис Мозолевський десятиліттями досліджував історію Скіфії та скіфських курганів українського степового Причорномор'я. Він народився і виріс у селі Миколаївка Веселинівського району Миколаївської області — саме там, де колись творилася історія скіфського народу. Як згадував сам дослідник, степ починався одразу за порогом його рідної домівки. 

 Саме тут, ще у шкільні роки, розпочалося його захоплення скіфською історією.

 21 червня 1971 року о 14:30 сталася подія, яка назавжди вписала ім'я Бориса Мозолевського в історію світової археології. Під час археологічних досліджень кургану Товста Могила було знайдено найсенсаційнішу археологічну знахідку ХХ століття — золоту скіфську пектораль. 

Ця нагрудна прикраса скіфського царя IV століття до н. е. має діаметр 30,6 см, виготовлена із золота 958 проби та важить 1148 грамів. Її справжню вартість неможливо обчислити. Це відкриття називають найбільшим археологічним відкриттям ХХ століття та справжньою «поемою золотого сонячного сяйва» , якій передували 35 років непростого життя археолога, поета, мандрівника та шукача пригод.

 Окрім наукової діяльності, Борис Мозолевський залишив значну поетичну спадщину, у якій відобразив свої ліричні переживання та роздуми над долею України крізь призму її історичного минулого.

 21 червня 2026 року Веселинівська громада вшанувала пам'ять видатного земляка та відзначила 55-річчя знайдення Золотої Пекторалі спільним змістовним і цікавим заходом.

 Актову залу Будинку дитячої творчості прикрасили тематичні виставки та творчі роботи. Працівники КЗ «Публічна бібліотека» оформили виставку-панораму «Пектораль – знахідка століття».

 Будинок дитячої творчості представив роботи вихованців гуртків в'язання, ДУМ, ПТМ та зразкового художнього колективу гуртка ліплення «Пластилінова ворона». Також були представлені малюнки учнів освітніх закладів громади:

 Колосівський ліцей — Трофименко Любов, Калиняк Уляна, Панкрашин Микола, Медведик Дарія;

 Ставківський ліцей — Долинюк Вероніка, Затоковенко Катерина, Іванова Арина, Чонобривець Ірина;

 Михайлівська гімназія — Николенко Оксана, Чернишова Лариса, Мельниченко Ірина;

 Веселинівський ліцей — Пушкаш Софія, Доль Вікторія, Храпко Дарія, Маслюк Соломія, Міхно Варвара, Коржинська Софія.

 Центр культури та дозвілля забезпечив цікаву та змістовну програму заходу.

 Директор Веселинівського історичного музею ознайомив присутніх з історією знайдення та значенням Золотої Пекторалі, продемонстрував фото- та відеоматеріали про цю унікальну пам'ятку.

 Вихованці гуртка «Історичне краєзнавство» — Двойнисюк Валерія, Благорозумний Андрій, Квашенко Анна та Коржинський Михайло — декламували вірші Бориса Мозолевського.

 Племінниця археолога О. В. Добровольська поділилася теплими спогадами про свого дядька та розповіла про значення знайденої пекторалі для України й самого Бориса Миколайовича.

 Учні музичної школи Шевченко Варвара та Гузіль Поліна подарували присутнім пісні на слова Бориса Мозолевського та музику Віктора Бабінця.

 Сам композитор Віктор Бабінець виконав авторську пісню «Степ», написану на слова Бориса Мозолевського.

 Місцеві поети С. А. Шепета та О. І. Донченко вшанували пам'ять видатного земляка власними поетичними творами.

 Бібліотекарка читальної зали КЗ «Публічна бібліотека» Гордович Л. М. розповіла про роботу бібліотеки зі збирання, збереження та популяризації матеріалів про Бориса Мозолевського, а також про заходи, спрямовані на вшанування пам'яті нашого великого земляка.

 Збереження пам'яті про Бориса Мозолевського — це не лише данина поваги видатному археологу, поету та патріоту, а й важлива складова збереження історичної спадщини нашого краю та України загалом.