Поезія і музика - мудрість серця

“ … Я ищу дорогу к Богу,

  Чтобы вечным быть в пути.

И к родимому порогу

С Божьей милостью прийти!”

           15 червня в районному історичному музеї для слухачів Університету третього віку проведено творчий вечір О.І.Донченка. Завідуюча відділом обслуговування районної бібліотеки Л.М.Гордович та директор районного історичного музею Ю.П.Бурим коротко розповіли про творчий та життєвий шлях  відомого на Веселинівщині вчителя,  поета, письменника, співака Донченко Олександра Івановича, який  народився 13 червня 1937 року в місті Миколаєві на березі річки Інгул.  У 1956 році Олександр Іванович закінчив українську школу №6, відслужив в лавах  Радянської Армії. Після демобілізації  одразу закінчив курси токарів на завод  “61 Комунара» і два роки працював токарем у механічному цеху № 51.

        У 1961-1966 роки навчався в Миколаївському державному педагогічному  інституту ім. Б.Г. Бєлінського.

          З 1966 року по 2016 рік працював на різних посадах: вчителем російської мови і літератури та співів Широколанівської школи, військовим керівником Веселинівської СШ №1, директором Градівської, Зеленівської, Ставківської, Лубянської, Михайлівської шкіл, інструктором райкому партії, інспектором районного відділу освіти, психологом в Веселинівській ЗОШ та  Веселинівській районній гуманітарній гімназії ім. Б.Мозолевського, а ще керував зведеним хором Веселинівської середньої і восьмирічної шкіл, а згодом і зведеним хором вчителів Веселинівського району.    

У 1980 році закінчив університет марксизму - ленінізму і одержав вищу політичну освіту.

У 1994 році закінчив факультет післядипломної освіти Миколаївського педагогічного інституту ім. В.Сухомлинського і одержав диплом спеціаліста практичної психології.

     Олександр Іванович - чотири рази ставав лауреатом обласних конкурсів самодіяльних артистів, лауреат обласного конкурсу солістів «Сімейне коло» - 2008 рік, нагороджений дипломом Миколаївської обласної адміністрації, грамотою «За вагомий і особистий внесок у розвиток національної культури, плідну творчу діяльність та з нагоди 75-ти річчя Миколаївської області», почесною грамотою Голови Ради організації ветеранів України м. Київ за значний внесок у розвиток ветеранського руху, активну роботу по соціальному захисту ветеранів, патріотичне виховання молоді на кращих традиціях старшого покоління та з нагоди 70-ти річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні, вчитель року - 1993.

             Автор трьох збірок - перша збірка віршів “Капля роси” вийшла в 2000 році, друга книга “Райдуга» в 2004 році, третя книга «Люди, окрилені мрією»  в 2011 році.

            Присутні - слухачі Університету третього віку, учні, друзі привітали Олександра  Івановича Донченка з 80-річним ювілеєм квітами та піснями. Ювіляр у відповідь теж дарував пісні. 

   

   

   

Мати – символ добра на землі

 12 травня  в районному історичному музеї  для слухачів Університету третього віку відбувся захід – літературно-музична композиція присвячена Дню матері.

Л.М.Гордович, завідуюча відділом обслуговування поздоровила всіх присутніх з святом, розповіла історію відзначення цього свята, зачитала вірші про маму відомих українських поетів. Присутні чоловіки вітали жінок квітами.

О.І.Матковський, слухач Університету третього віку читав свої вірші про жінок, матерів.

Ю.П.Бурим, директор районного історичного музею показав відео кліпи українських співаків з піснями про матір.

Учасники художньої самодіяльності РБК О.І.Донченко і Є.І.Платовський співали пісні посвячені матерям,  а присутні їм підспівували.

За все, що маю, дякую тобі,

За все, що маю і що буду мати…

Ночами сняться зорі голубі

І вишні білі на причілку хати.

Немов  пилину,  світ  мене  крутив,

Ловив  я  мрію  і  мету  високу.

Пробач  мені,  що  тяжко  завинив,  –

Лишив  тебе  на  старість  одиноку.

Та  й  що  я  знав,  коли  із  дому  йшов,

Хіба  я  міг  в  ту  пору  зрозуміти,

Яка  святиня  –  мамина  любов,

Яка  то  мука  –  як  лишають  діти.

Аж  отепер,  як  став  я  батьком  сам

І  час  прийшов  стрічать  і  проводжати,

Я  знаю  ціну  тим  святим  сльозам,

Які  тобі  судилося  спізнати.

Тому  і  сняться  зорі  голубі

І  вишні  білі  на  причілку  хати.

Тому  спішу  подякувать  тобі

За  все,  що  маю  і  що  буду  мати.

                                                      М.Луків

  

Паска Христова – дар нового життя

21 квітня відбулася година духовного спілкування «Паска Христова – дар нового життя» для слухачів УТВ. Бібліотекар відділу обслуговування Веселинівської районної бібліотеки Жорж М.К. ознайомила слухачів з цікавими легендами та віруваннями про походження звичаїв готувати на Великдень писанки та крашанки. Учасники заходу з задоволенням слухали вірші, присвячені величному святу, у виконанні Вікол Т.В.. Директор Веселинівського історичного музею Бурим Ю.П. підготував відеофільм «Таємниці українських традицій». До уваги присутніх оформлено перегляд літератури по тематиці заходу. Закінчився захід частуванням Великодними пасками.

  

Великі українки: на фоні епохи

Караван історій

24.03.17.

    Доля України, її історія, хід економічного, політичного та духовного розвитку пов’язані з життям і діяльністю багатьох відомих українських жінок. Це — історичні політичні діячі, що зберігали міць Української держави, підносили славу і честь української нації. Це — діячі культури і науки, що оберігали і примножували національні традиції, зміцнювали основи самобутньої національної культури. Це — народні героїні, які, попри всі незгоди і важкі умови боротьби, віддавали себе служінню рідному народові, являючи собою взірці представників України.

    Березневе засідання клубу «Книголюб» та Університету третього віку, яке відбулося в районному історичному музеї  присвячене видатним жінкам України – ювілярам.

    Присутні з цікавістю слухали розповідь завідуючої відділом обслуговування районної бібліотеки Л.М.Гордович про життя і творчість видатних українок -  художницю Л.Морозову, якій виповнилось би 110 років, художницю М.Тимченко – 95р., оперних співачках – сестер С.Крушельницьку – 145р. та Г. Крушельницьку – 130р., дитячу письменницю М.Познанську – 100р., поетесу Н.Лівицьку-Холодну – 115р.     

     А директор районного історичного музею Ю.П.Бурим розповів про миколаївську художницю Т.Бахтову – 65р., художницю Т.Яблонську – 100р., В.Цвєткову – 100р. Під час розповіді про художниць був показ їхніх робіт – картин, малюнків в різних стилях та техніках, відеофільм про Т.Яблонську.   

Поетична пристань

2016 рік оголошено на Миколаївщині Роком ювілеїв літераторів-краян. Так 4-го листопада в Веселинівському історичному музеї відбувся краєзнавчий диліжанс «Поетична пристань» для слухачів УТВ. Бібліотекар Веселинівської ЦРБ Жорж М.К. ознайомила присутніх з біографіями Дніпрової Чайки, Катерини Голубкової, М. Вінграновського, Олеся Бердника та інших.

До уваги присутніх було представлено книжкову виставку «Співці Миколаївського краю» та проведено бібліографічний огляд літератури «Літературні постаті  2016 року».

Захищати, значить любити і берегти

Хай мати не заплаче над могилой сина,

                                                              Хай дівчина не плаче за коханим.

                                                                       Хай батько зможе виростить дитину,

                                                              Хай прийде мир на нашу Україну!

      14 жовтня у день святої Покрови Пресвятої Богородиці водночас з Днем Українського козацтва  Україна відзначатиме День захисника України. У ці дні  ми   вшановуємо  мужність та героїзм захисників незалежності  і  територіальної цілісності України,  згадуємо  військові традиції  і звитяги нашого народу.

     12 жовтня  в районному історичному  музеї відбулася зустріч  учнів  Веселинівської ЗОШ з воїнами АТО.

        Розпочав зустріч директор історичного музею Бурим Ю.П. привітанням всіх присутніх зі святами - святом Покрови Пресвятої Богородиці, Днем українського козацтва та Днем захисника України. Зачитав Указ Президента України Петра Порошенка від 14 жовтня 2014 р. «Про встановлення в Україні свята День Захисника України, відзначати щорічно 14 жовтня», та скасував святкування День захисника Вітчизни 23 лютого знаного в радянських часів, як «День Радянської Армії і Військово-Морського флоту». Під час показу презентації «Воїни АТО Веселинівського району» розповів про  захисників України Веселинівщини котрі загинули  під час проведення антитерористичної операції: Зілінського В.М., Токаря В.М., Фігурського А.С., Бондаренка М.М., Факаса М.І., Догу, О.В.,Скирту А.В., Заріцького С.М.  Присутні вшанували хвилиною мовчання памятиь загиблих, а батько Андрія Скирти - Віктор Владиславович запалив свічку пам’яті.  Також Юрій Петрович   назвав імена воїнів нагороджених державними нагородами за участь в  АТО. 

      Директор музею історії с.Катеринівка Денисюк Н.І.,  привітала всіх  захисників Вітчизни і побажала всім здоров’я, щастя, та мирного неба,а з особливо  теплими словами звернулась до присутніх учасників АТО. 

      Історик та краєзнавець Шепета С.А.  показав відео-презентацію та розповів про етапи становлення українського війська. 

       Зі  святом присутніх привітав заступник військового комісара, начальник відділу комплектування Веселинівського РВК майор Пєтухов А.В., поділився спогадами про перебування в зоні АТО і своїх побратимів, та закликав юнаків вступати до військових вузів.

       Далі   було надане  слово воїнам АТО Винокурову В.І.(Окрема ремонтна рота №1451),  Пеліховському С.Г.(сектор М.- Маріупольський напрямок), Чубу О.В.(309-й окремий інженерно-технічний батальйон сектор Б). Воїни розповіли про окремі епізоди своєї служби,  ділилися спогадами про своїх побратимів та час перебування в зоні АТО.

       Учні Веселинівської ЗОШ школи привітали воїнів  віршами та квітами.

       Завідуюча відділом обслуговування Веселинівської ЦРБ Гордович Л.М. представила літературу про сьогоднішні події на сході України, яка є в наявності в районній бібліотеці.

       Денисюк Н.І в іншому  залі музею  презентувала виставку «Захищати, значить любити і берегти» присвячені Дню захисника України  на якій були представлені експонати - особисті речі воїнів АТО наданні  Зілінською Н.М., Скиртою В.В.,  головою районної ради волонтерів  Климчуком М.С,  Веселинівським РВК,  Денисюк Н.І., речі воїнів АТО з с. Катеринівки та Весняної Квітки (каски, нагороди, шеврони, прапори, гранатомет, документи та фото). Учасники бойових дій допомагали учням в ознайомленні з експонатами .

       Вічна пам'ять  Героям полеглим за свободу та незалежність України!

М.Грушевський – відомий і невідомий

       У кожного народу є свої історичні постаті першої величини, яких не в змозі прикрити пил віків. До таких велетнів української національної культури належить Михайло Грушевський (1866-1934) — визначний історик, археолог, літературознавець, соціолог, публіцист, письменник, організатор української науки, громадсько-політичний і державний діяч, засновник Української Народної Республіки. Великий українець був скромною, порядною людиною і водночас інтелектуальним трударем, який підготував і опублікував біля 2000 оригінальних праць не тільки з історії України і світу, а й також з української літератури, соціології, етнографії, фольклору та інших галузей знань. Саме з його творчою спадщиною пов'язані ідеї відродження української культури і науки, історичної свідомості й національної гідності народу.

29 вересня в районному історичному музеї відбувся захід присвячений цій неординарній людині для учнів 10 класу районної гуманітарної гімназії ім..Б.Мозолевського. 

Директор районного історичного музею Ю.П.Бурим розповів біографію М.Грушевського.

 Історик-краєзнавець С.А.Шепета  розповів про Грушевського – громадського і політичного діяча.

     Завідуюча відділом обслуговування Веселинівської ЦРБ Л.М.Гордович розповіла про наукову та літературну діяльність М.Грушевського.

  Присутнім був показаний відеофільм «Михайло Сергійович Грушевський: життя та діяльність».

          Для присутніх  була оформлена   книжкова викладка  «Грушевський М.С. – видатний політичний діяч, вчений та ідеолог незалежності України».

  

В землі не скрилось, тліном не взялось

День партизанської слави вiдзначається в Українi 22 вересня. Вiдповiдний указ пiдписав у 2001 роцi другий президент країни Леонiд Кучма.   Найефективнішою формою руху Опору став партизанський рух. На Україні загальна чисельність партизан сягала 300 тисяч осіб.  Директивою від 29 червня 1941 року та постановою ЦК ВКП (б) від 18 липня 1941р. ставилося завдання створення на окупованій території оперативних загонів і диверсійних груп для боротьби з частинами ворожої армії, для розгортання партизанської війни і створення нестерпних умов для агресора і його посібників та організацію Опору в тилу німецько-фашистських військ. В Українському антифашистському русі Опору існувало в основному 2 течії: радянський рух Опору (партизани і підпільники) та національно-визвольний рух на чолі з ОУН, який крім боротьби проти німців, вів активну антирадянську і антипольську діяльність, домагаючись основної мети – розбудови соборної України.

23 вересня в районному історичному музеї відбулося чергове засідання клубу «Книголюб» та Університету третього віку присвячене Дню Партизанської Слави та 75-річчю з часу трагедії у Бабиному Яру.

Розпочав захід директор районного історичного музею Ю.П.Бурим розповіддю про партизанів Миколаївщини, а також розповів про В.І.Благодаря та С.Г.Колбасовського – партизанів з Веселинівщини .

Історик-краєзнавець С.А.Шепета  розповів про повстансько-партизанський рух на Україні в роки Другої Світової війни.

В.П.Ткач, дитина війни, поділився своїми спогадами про підпільників, які діяли в Веселиновому.

     Завідуюча відділом обслуговування Веселинівської ЦРБ Л.М.Гордович розповіла, що після Другої світової війни Бабин яр став символом людської трагедії, страждань мирного населення під час війни. У 1941-1943 роках Бабин яр став місцем масових страт і поховань, величезною братською могилою понад 100 000 людей різних національностей: євреїв, українців, росіян, циган. Вбивали євреїв, заручників, комуністів, військовополонених, підпільників, партизанів, українських націоналістів, психічно хворих з лікарні ім. Павлова. 75-річчя трагедії Бабиного яру є нагодою не тільки згадати жертв війни та Голокосту, але й вшанувати героїв опору нацизму.

         Присутнім був показаний відеофільм «Бабий Яр – помним и чтим».

         Всі присутні ділилися своїми спогадами, розповідали історії почуті від своїх батьків.

          Для присутніх  була оформлена   книжкова викладка  «В землі не скрилось, тліном не взялось».

Літа, мов лелеки…

     Анатолій Харланович — відомий на Миколаївщині поет, член Національної спілки письменників України, лауреат літературно-мистецької премії імені Миколи Аркаса в номінації «Розвиток народної художньої творчості».

Харланович Анатолій Васильович  народився 12 липня 1936 у с. Кременівці Веселинівського району Миколаївської області у родині військовослужбовця. Навчався в Одеській школі морського навчання, Одеському військовому зенітно-артилерійському училищі. В 1966 році закінчив юридичний факультет Одеського державного університету ім. І.І.Мечникова. Довгий час працював головним юристом управління сільського господарства і продовольства Вознесенської райдержадміністрації. Працював викладачем-методистом правових дисциплін Вознесенського коледжу Миколаївського державного аграрного університету.

     Писати вірші почав ще з в п’ятому класі. Але вперше вони були надруковані в газеті «Зоря» , коли Анатолій Васильович був вже в сьомому класі.

     Першу збірку віршів  «Осенний подснежник» видав у 1990 році. Потім - «Слепая любовь» у 1991, «Аритмія» у 1993 – на російській мові.

     В 1994 році видав збірку «Таврійський полин», після якої в 1995 році за рекомендацією Бориса Мозолевського, Дмитра Кременя та Еміля Январьова був прийнятий до Національної спілки письменників України.  

     В 1998 році видав збірку поезій  «Золоте відлуння», а в 1999 році -  «Сонце опівночі», за яку отримав літературно-мистецьку премію ім.М.Аркаса. В 2002 році вийшла книга поезій  «Рапсодія степу», на яку дуже схвально відгукнувся в післямові до неї відомий український поет, лауреат Державної премії ім..Т.Г.Шевченка – Леонід Миколайович Вишеславський.

     В 2008 році вийшла остання книга -  «Сповідь». Анатолій Васильович друкувався в обласній та республіканській пресі. За вагомий особистий внесок у розвиток української культури та з нагоди 70-річчя від дня заснування Національної спілки письменників України був нагороджений Київським міським головою іменним золотим годинником та срібним знаком. Почесною грамотою Миколаївської облради за багаторічну творчу працю, вагомий особистий внесок у розвиток літературного мистецтва Миколаївської області та з нагоди 30-річчя з дня утворення Миколаївської обласної організації Національної спілки письменників України.   

     Першу збірку віршів  «Осенний подснежник» видав у 1990 році. Потім - «Слепая любовь» у 1991, «Аритмія» у 1993 – на російській мові. В 1994 році видав збірку «Таврійський полин», в 1998 році видав збірку поезій  «Золоте відлуння», а в 1999 році -  «Сонце опівночі», в 2002 році вийшла книга поезій  «Рапсодія степу», в 2008 році вийшла остання книга -  «Сповідь».

     11 липня в районному історичному музеї відбувся захід присвячений 80-річчю з дня народження Анатолія Харлановича, який   пройшов в теплій невимушеній атмосфері.     

     Директор районного історичного музею Бурим Ю.П. розповів про життєвий шлях нашого земляка.

Завідуюча  відділом обслуговування Веселинівської ЦРБ Гордович Л.М. розповіла про збірки поезій ювіляра, читала його вірші.                          

     Харланович В.Ф.,дружина рідного брата поета, та Ткач В.П., двоюрідний брат поета, ділились своїми спогадами про Анатолія Васильовича та своє спілкування з ним, розповідали про його любов до рідної Кременівки та односельців. Багато членів клубу «Книголюб» особисто знали Анатолія Васильовича та його дружину Марію Іванівну і  теж ділилися своїми спогадами.

Чорнобиль: події і уроки. Питання і відповіді.

Ви чули, як плаче спустошена Прип'ять,

За скоєний гріх розіп'ята живцем,

Прип'ята до неба, щоб вічності випить,

Щоб вмити від бруду змарніле лице?

Регочуть іони малиновим дзвоном,

Вбиваючи блиск нерозкритих очей,

Ридає вночі божевільна мадонна,

Приймаючи з лона холодних дітей

В бездонність ночей.

І тихо ступає життя у полин,

І лине Чорнобильський дзвін.

А. Багряна

      Б'ють тривожним набатом дзвони Чорнобиля... Вони нагадують: Пам'ятайте! Хай не повториться! Хай земля зацвітає навесні пишним буйством кольорів, хай пнуться до сонця трави, хай повертаються з чужини журавлі, несучи на крилах радість зустрічі з рідною землею. Хай кожен новий день сповнює ваші серця миром, спокоєм, одухотвореністю. Пам'ятаймо! 30 років тому за 100 кілометрів на північ від Києва сталася найбільша техногенна катастрофа в історії людства - аварія на Чорнобильській АЕС, яка призвела до радіоактивного опромінення великої кількості людей, забруднення води та значних територій.

      В районному історичному музеї 25 квітня проведено захід для учнів старших класів районної гуманітарної гімназії присвячений цій трагічній даті.

Про історію міста Чорнобиль, передісторію  Чорнобильської катастрофи, її причини та наслідки розповіла завідуюча  відділом обслуговування Веселинівської ЦРБ Гордович Л.М.     

     Як сталася аварія, хто першим почав боротьбу з невидимим ворогом розповів директор районного історичного музею Бурим Ю.П. Юрій Петрович назвав імена  жителів Веселинівщини, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.         

Історик-краєзнавець А.С.Шепета розповів як він ще студентом в 1974 році побував з екскурсією на будівництві Чорнобильської АЕС.

      В.І.Луценко розповів що він в 1988 році в складі підрозділу Міністерства внутрішніх справ УРСР охороняв міста і села в  забрудненій радіонуклідами зоні від мародерів. Також Віталій Іванович відповідав на питання учнів.

    Присутнім були  показані відеофільми «20 фактов о Чернобыльской катастрофе», «Чернобыль навсегда» та оформлено книжкову виставку  «Чорнобиль: загублений світ».