Салютувала Батьківщина хоробрим воїнам своїм

історична екскурсія

30.03.18.

Мого життя не обпекло вогнем,

В зіницях не застигли димні ранки,

Не пив моєї крові чорнозем

І холод не діймав в сирих землянках.

 Не пам’ятаю повоєнних літ,

Бо не було мене тоді на світі…

Десь там, під Магдебургом, впав мій дід,

Щоб тут, на Україні, зріло жито.

     Не пам’ятаю лиховісних літ,

Бо не було мене тоді на світі,

В землі чужинській спочиває дід,

Продовжуючись в колосі та дітях.

      Минають роки, відлітають у вічність. Виповнилось вже 74 роки з часу визволення Веселинівщини – нашої маленької Батьківщини  від німецько – фашистських загарбників.  І сьогодні, як ніколи, усім нам потрібна правда і пам'ять про Другу  Світову війну, про покоління тих людей, які чесно і до кінця виконали свій громадянський обов’язок, захищаючи нашу Батьківщину від загарбників, винесли на своїх плечах тягар післявоєнної відбудови, виростили дітей і внуків. Вшановуючи ветеранів, ми чогось забуваємо про дітей війни. На даний час, коли учасників бойових дій майже не залишилось в живих, діти війни є цінними свідками тих далеких подій. І ми повинні зібрати ці спогади, записати і зберегти так почала свій виступ Л.М. Гордович, бібліотекар читальної зали Веселинівської ЦБ.

 М.М. Донченко, голова Веселинівської районної організації  Ради ветеранів України за дорученням  Миколаївської обласної організації  Ради ветеранів України за активну  громадянську позицію  та з нагоди 74-ї річниці визволення Миколаївщини вручила грамоту І.Я. Зязюну.   Ю.П. Бурим, директор Веселинівського історичного музею розповів про роту О. Богданова, яка звільняла Веселинове.

Майже всі слухачі Університету Третього віку  є дітьми війни, тож на черговому засіданні слухачі Університету Третього віку Равський Василь Федорович та Сапожніков Микола Леонідович, корінні жителі Веселинового, очевидці визволення селища Веселинове,  інших сіл Веселинівського району ділились своїми спогадами.  Для присутніх була оформлена книжкова виставка «Повік ті дні із пам’яті не стерти». Присутні на заході  ділились спогадами, обговорювали.

   

Мир на Землі – це затишок і тиша,

Це сміх дитячий і душі політ,

Коли поет чарівні вірші пише

Про незвичайний, дивовижний світ.

Мир на Землі – це росяні світанки,

Краса і творчість, пісня у гаях.

Мир на Землі – це вечори і ранки

Із радістю і щастям у серцях.

Мир на Землі – це дім і мама, й тато,

Й любові стільки – просто через край.

Це та земля, де щастя є багато

І в кожній хаті – хліба коровай

Це та Земля, де сміх і пісня лине,

А діти йдуть до школи знов і знов,

Й ніколи у боях ніхто не гине,

Бо там господар – щастя і любов.