З Днем української писемності та мови!

 

«Лист, який не закінчується» під такою назвою сьогодні, 27 жовтня об 11:00, працівники КЗ «Публічної бібліотеки» та Будинку дитячої творчості Веселинівської селищної ради писали Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Текст написав: письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь.

Читали текст учитель української мови та літератури Артур Пройдаков та співачка й волонтерка Даша Астаф’єва.

Всеукраїнський радіодиктант національної єдності започаткований командою Українського Радіо у 2000 році задля єднання навколо мови і це вже 27-й за ліком диктант.

Зі святом рідної мови, зі святом нашої духовної єдності! Українська мова – це наш код, який об’єднує, зцілює та надихає. Нехай цей день нагадує про важливість збереження та розвитку мови, що робить нас справжніми українцями!

Проєкт «Ой, що це?»: Випуск 22. Ревище

Привіт, друзі!  Продовжуємо нашу захопливу мовну мандрівку в межах проєкту «Ой, що це?»!

КЗ «Публічна бібліотека» Веселинівської селищної ради разом із Міністерством культури та стратегічних комунікацій України запрошує вас відкривати цікаві, незвичайні й часом дуже кумедні слова української мови! 

Сьогодні розгадуємо слово «ревище»!

Юні дослідники знову увімкнули фантазію на повну!  Хтось припустив, що це, мабуть, якісь кросівки, а комусь слово нагадало урвище — крутий схил або глибоку прірву.

Але чи вгадали наші маленькі мовознавці?

Барабанний дріб…

Ревище — це сильний крик або плач!

Отже, якщо хтось дуже голосно кричить або плаче, можна сказати, що здійнявся справжній галас, а довкола лунає ревище!

Ось так одне незвичне слово може збити з пантелику навіть найкмітливіших! А втім, саме в цьому й полягає принадність нашої рідної мови: вона приховує чимало слів, значення яких хочеться розгадувати. 

 А тепер ваша черга долучитися до мовної гри!

Чи чули ви раніше слово «ревище»?

 Як гадаєте, хто або що може здійняти найбільше ревище?

Які незвичні українські слова здивували вас останнім часом?

Пишіть свої відповіді в коментарях, підтримуйте лайками та діліться дописом із друзями!

Вивчаймо, відкриваймо й плекаймо багатство української мови разом! Адже кожне нове слово — це маленьке відкриття!

Баварія: від величних замків до альпійських пейзажів!

 У нашій бібліотеці відбулося чергове засідання клубу «Книголюб». Цього разу ми вирушили у віртуальну мандрівку Німеччиною та занурилися в особливий колорит Землі Баварія. Завдяки яскравим відеоматеріалам, світлинам та захопливим розповідям наші читачі змогли: «Зазирнути» до розкішних замків (зокрема, славнозвісного Йоханнесбург в місті Ашаффенбург), милуватися альпійськими пейзажами та затишними містечками, дізнатися більше про багату історію, культуру та традиції Баварії. Завдяки перегляду фото- та відеоматеріалів учасники клубу відкрили для себе нові факти про культурну спадщину цього регіону, натхненно обговорили побачене та поділилися власними враженнями. Атмосфера була надзвичайно теплою, а враження від перегляду — натхненними! Такі зустрічі нагадують: книжки та бібліотечні заходи здатні долати будь-які відстані й дарувати нові враження! Дякуємо усім учасникам за цікаві обговорення та любов до пізнання нового. До нових зустрічей у клубі «Книголюб»!

#КлубКниголюб #Бібліотека #Подорожі #Німеччина #Баварія #ЗаходиБібліотеки

І шумітиму людям про вічне...

 Сьогодні книголюби зібралися разом, щоб ушанувати пам'ять Анатолія Васильовича Харлановича (1936–2008) — видатного українського поета, педагога, юриста та громадського діяча. Зустріч пройшла у теплій та зворушливій атмосфері: гостя — Ірина Щупак, яка особисто знайома з родиною ювіляра, поділилася щирими спогадами. Про життєвий та творчий шлях — гості переглянули тематичну презентацію, декламували поезії та ділилися теплими думками.  Прослухали зворушливий відеозапис пісень про батька й матір у виконанні сина митця, Сергія Харлановича.Фінальним акордом заходу стала незабутня «Пісня про Веселинове» у виконанні Євгена Платовського.

Хто такий Анатолій Харланович і чому пам’ять про нього жива?

Анатолій Васильович — людина великого серця та багатого таланту, чий внесок у культуру Миколаївщини важко переоцінити.

Народився 12 липня 1936 року в с. Кременівка Веселинівського району. Навчався у Веселинівській школі, де здружився з майбутнім видатним археологом Борисом Мозолевським.

Закінчив Одеське артилерійське училище та юридичний факультет Одеського державного університету. Служив у Збройних Силах та МВС.

З 1972 року мешкав у Вознесенську, працював головним юристом управління сільського господарства, а з 1996 року викладав право у Вознесенському коледжі МДАУ.

Анатолій Харланович — член Національної спілки письменників України (з 1995 р.) та лауреат обласної премії ім. М. Аркаса (2000 р.).

Серед його відомих збірок: «Осенний подснежник», «Слепая любовь», «Аритмія», «Таврійський полин», «Золоте відлуння», «Сонце опівночі», «Рапсодія степу» та підсумкова книга «Сповідь».

У своїх творах він оспівував красу рідного краю, стародавню історію Північного Причорномор’я, працю хліборобів та долю українського народу. Його слово завжди залишалося щирим, правдивим і зверненим до серця кожного з нас.

Світла пам'ять нашому поетові-земляку!

 

Проєкт «Ой, що це?»: Випуск 20. Почвара

 Вітаємо, друзі! На зв’язку мовний проєкт «Ой, що це?»! 

КЗ «Публічна бібліотека» Веселинівської селищної ради разом із Міністерством культури та стратегічних комунікацій України продовжує відкривати для вас цікаві й несподівані таємниці рідної мови.

Сьогодні в центрі нашої уваги — слово «почвара».

Юні мовознавці знову ввімкнули уяву на повну! Хтось припустив, що це може бути якась невідома тварина… Хтось згадав про казанок і щось «пекти»… А хтось одразу сказав: це щось дуже страшне, незвичне, як монстр! 

І після всіх здогадок — правильна відповідь: почвара — це чудовисько, потвора, страхіття.

Це колоритне слово має кілька значень. Так називають не лише казкових монстрів, а й привидів чи примар. А ще в переносному значенні так можуть сказати про людину з потворною зовнішністю або негарною поведінкою. До речі, це слово має цікаві синоніми: мара, потороча, очмана, страховище, чудовисько.

Це слово зустрічається у творах українських класиків, зокрема в Івана Франка, і походить із польської мови, де «poczwara» означає «потвору» або «страховище».

Запрошуємо дорослих і малих до жвавого обговорення:

· Чи чули ви слово «почвара» у своєму краї?

· Як ви гадаєте, чому воно таке образне й моторошне?

· Які ще давні або діалектні слова на позначення міфічних істот чи страховищ ви знаєте?

Підтримайте маленьких дослідників лайком, діліться своїми мовними знахідками в коментарях та обов’язково поширте цей допис!

Зберігаємо і плекаємо живу українську мову разом! 

#ОйЩоЦе #УкраїнськаМова #СкарбиМови #Діалектизми #Почвара #ВеселинівськаБібліотека

Інтернет-центр у бібліотеці — це місце, де можна не лише читати, а й вирішувати важливі справи онлайн!

 Не знаєте, як скористатися певним сервісом? Потрібно щось знайти в Інтернеті? Хочете навчитися користуватися смартфоном чи комп’ютером? Приходьте — допоможемо!

 У нас можна скористатися комп’ютером та Інтернетом, створити електронну пошту, пройти онлайн-навчання, знайти потрібну інформацію та розібратися з цифровими сервісами.

 Також допомагаємо бути безпечнішими онлайн — розпізнавати фейки, шахрайські повідомлення, маніпуляції та небезпечні посилання.

 І зовсім не важливо, чи ви впевнено користуєтеся гаджетами, чи тільки починаєте. Пояснимо просто, зрозуміло і без поспіху.

 Наші користувачі вже навчаються, шукають інформацію, вирішують повсякденні питання та відкривають для себе нові можливості цифрового світу.

 А тепер ваша черга! Не відкладайте те, чого давно хотіли навчитися.

Завітайте до інтернет-центру Публічної бібліотеки Веселинівської селищної ради. Приходьте зі своїм запитанням — розберемося разом! 

Книголюби знову разом — і цього разу говорили про безпеку!

Після літніх канікул члени клубу «Книголюб» та внутрішньо переміщені особи, які проживають у нашій громаді, зустрілися на черговому засіданні. Цього разу тема була не лише цікавою, а й надзвичайно важливою для сьогодення — «Небезпечні території». Зустріч була присвячена мінній безпеці та правилам поведінки у разі виявлення вибухонебезпечних предметів.

Фахівці ГО «Десяте квітня» розповіли учасникам:
які небезпеки можуть приховувати вибухонебезпечні предмети;
як розпізнати небезпечну територію;

чого категорично не можна робити у разі виявлення підозрілого предмета;
як правильно діяти, щоб убезпечити себе та оточуючих.

Учасникам також продемонстрували зразки небезпечних предметів та пояснили, чому навіть звичайна на вигляд знахідка може становити смертельну загрозу.

Тренінг пройшов у активній та відкритій атмосфері. Учасники ставили запитання, ділилися власними знаннями й життєвим досвідом - адже такі знання можуть одного дня врятувати життя.

Десяте квітня — українська благодійна та правозахисна організація, яка допомагає вразливим категоріям населення, зокрема внутрішньо переміщеним особам, постраждалим від війни, біженцям та особам без громадянства.

Гаряча лінія: 0 800 33 28 58 Працює з понеділка по суботу, з 09:00 до 19:00. Дзвінки безкоштовні.

Офіційні деталі та актуальні оголошення про реєстрацію на допомогу можна знайти на сайті Десяте квітня або на їхній сторінці у Facebook.

Актуальну інформацію про діяльність та можливість отримання допомоги можна знайти на офіційних ресурсах організації.

Захід реалізується в рамках партнерства AAR Japan (Японська асоціація допомоги і звільнення).

Щиро дякуємо представникам ГО «Десяте квітня» за важливі знання, підтримку та турботу про безпеку наших мешканців!

А нашим книголюбам — за активність, небайдужість і бажання навчатися та дбати про безпеку себе й своїх близьких! Тож запрошуємо до нашого клубу Книголюб.

Пам’ятаймо: знання правил мінної безпеки можуть врятувати життя!

#Книголюб #МіннаБезпека #НебезпечніТериторії #Безпека #ДесятеКвітня #ВПО #Підтримка #AARJapan