Стогнали Крути і молився вітер
Ще юнаки, ще майже діти,
А навкруги і смерть, і кров.
“На порох стерти, перебити!” —
Іде на Київ Муравйов.
Полків його не зупинити,
Та рано тішаться кати:
Коли стають до зброї діти,
А навкруги і смерть, і кров.
“На порох стерти, перебити!” —
Іде на Київ Муравйов.
Полків його не зупинити,
Та рано тішаться кати:
Коли стають до зброї діти,
Народ
цей — не перемогти!
Ці рядки український поет Микола
Луків присвятив подвигу української молоді – студентам і гімназистам – які 29
січня 1918 року прийняли нерівний бій з більшовицькою навалою біля станції
Крути та поклали найдорожче на вівтар свободи – власні життя.
Бій під Крутами – одна з тих сторінок
історії, що привертають увагу суспільства, та в яких завжди переплітається
правда із вимислом, міфами та спробами політичних спекуляцій. Мало яка інша подія в історії України є настільки ж відомою, як бій під
Крутами. Він посідає чільне місце в національній історичній пам’яті.
Немає коментарів:
Дописати коментар