Пісні обпалені війною

У прекрасний травневий день ми відзначаємо 81-річницю Перемоги над фашистською Німеччиною. У це знаменне свято ми вітаємо очевидців, дітей війни, згадуємо учасників бойових дій, ветеранів, партизанів, тиловиків Другої Світової війни, героїв, що врятували Батьківщину. Під час засідання клубу Книголюб ми згадуємо і співаємо улюблені пісні воєнних й післявоєнних років. Кожна з пісень - щирий шедевр, із власним життям і історією. Пісні, написані в роки війни, цінні для нас тим, що вони несуть в собі атмосферу тих днів, розповідають про труднощі, про втрати, а також про надію, вірність і кохання. Важкі були часи, але скільки чудових пісень було тоді написано. І зі сльозами на очах присутні слухали історії написання пісень, згадували і співали їх - «Священная война», «В землянке», «Темная ночь», «Смуглянка», «Катюша», «Синий платочек», «Журавлі», «Степом, степом», «День победы», «Перемога, свята перемога». Для присутніх проведено огляд літератури «Пам’ять про війну нам книга залишає…» і оформлена книжкова виставка «Не згасне пам’ять у серцях». Давно відгриміла Друга Світова війна, але, скільки б не минуло років, скільки б не змінилось поколінь, ми повинні пам’ятати її грізний героїчний час, ми повинні пам’ятати і вшановувати її героїв. Такими вони залишаться в нашій пам’яті: ті, ” хто недолюбив, не докурив останньої цигарки”, ті, хто вижив, але не забув, якою ціною завойований мир, завойоване щастя.

«Ой, що це?»: Випуск 5. Крути педалі — шукаємо «БІЦІГЛІ»!

 Вітаємо, друзі! На зв'язку проект «Ой, що це?», де ми разом із нашими маленькими читачами продовжуємо розгадувати таємниці українських діалектизмів.

Ви думали, що нове слово стосується тренажерного залу чи будівництва? Наші експерти теж спочатку шукали розгадку поруч із гантелями та цеглою!

У новому випуску ми досліджуємо слово, яке звучить дзвінко, як дзвіночок на кермі, і котиться так само швидко.

Дитяча фантазія без меж!

Ця серія стала справжнім рекордом за кількістю смішних варіантів. Ви почуєте неймовірні версії. Отже, знайомтеся — «Біціглі». Що це за версією дітей?

· Спорт та сила: Потужні біцепси чи, можливо, спортивна біта?

· Будівництво: Спеціальна команда, щоб щось «цеглувати»?

· Природа: Може, це такий колючий кактус на підвіконні?

· Сільські роботи: Ті, хто дуже завзято копають на городі!

· Дивні припущення: А як вам варіант — «бити у пляшку»?

Кожне припущення — це маленький шедевр дитячої логіки!

Спойлер: Насправді істина має два колеса, кермо і зовсім не потребує бензину. Це — ВЕЛОСИПЕД! 

Чому це важливо?

Наша бібліотека спільно з Міністерством культури та стратегічних комунікацій України продовжує доводити: вивчати рідну мову та її регіональні особливості — це справжній детектив, сповнений сміху та відкриттів.

---

 А які асоціації виникли у вас?

Чи були ви близькі до істини, чи, як і наші герої, думали про щось зовсім інше? Зізнавайтеся, хто з вас у дитинстві ганяв на «біціглях» наввипередки?

Запрошуємо до обговорення: Пишіть у коментарях, як у вашій родині називали велосипед: біціглі, ровер, лайба чи просто «велик»?

---

Теги: #ОйЩоЦе #УкраїнськаМова #Діти #Бібліотека #Біціглі #НовеСлово #СкарбиМови #ВеселиновеБібліотека #Діалектизми #Україна #Велосипед #ЖиваМова #БлогБібліотеки

Ольга Богомолець: Жінка, яка поєднала медицину, політику та душу України.

Члени клубу Книголюб на засіданні познайомилися з досить неординарною особистістю - Ольгою Вадимівною Богомолець. Вона — лікар у п’ятому поколінні, професор, меценат та голос українського романсу. Її життєвий шлях - це історія про незламність, професіоналізм та глибоку любов до своєї землі. Ольга Богомолець — доктор медичних наук, заслужений лікар України та засновниця легендарної BOGOMOLETS CLINIC. Її клініка стала лідером у діагностиці меланоми та раку шкіри. Саме Богомолець приєднала Україну до програми «Євромеланома», завдяки чому сотні тисяч людей пройшли безкоштовні обстеження, а тисячі життів було врятовано.Капітан запасу медичної служби, вона координувала медичну допомогу під час Революції Гідності та розробляла Військово-медичну доктрину України. Ольга Вадимівна подарувала країні унікальний культурний простір - «Замок Радомисль». Сьогодні комплекс у Радомишлі — це і музей, і бутік-готель «Via Regia», і ландшафтний парк, кошти від яких ідуть на реставрацію національних скарбів. Ольгу називають «володаркою оксамитового голосу». Вона виконує романси на вірші Ліни Костенко, Василя Стуса та власну поезію. Її музика — це не просто творчість, а засіб благодійності для допомоги дітям-сиротам та постраждалим від Чорнобиля.Попри активну політичну кар’єру (народний депутат 2014-2019 рр., радниця Президента) та наукові досягнення, Ольга Вадимівна завжди підкреслює: виховання чотирьох дітей — це головна справа життя. Вона пройшла через складні життєві випробування, але змогла створити міцну родину та власним прикладом довести: українська жінка здатна змінити світ. Присутні з зацікавленням передивилися біографічний фільм «Падати і підійматися. Шлях Ольги Богомолець».

«Ой, що це?»: Випуск 4. Гострий момент — шукаємо «БОЦ»! ✨

 Запрошуємо наших читачів до перегляду нового випуску пізнавального проєкту «Ой, що це?». Цього разу ми разом із маленькими експертами розгадуємо слово, яке звучить коротко, як постріл, і гостро, як... А втім, дивіться самі!

Ви думали, що «БОЦ» — це щось про машини чи інтернет-ботів? Діти теж так думали!

Що про це кажуть діти? 

У цій серії дитяча фантазія вийшла на новий рівень. Маленькі герої відео висували десятки неймовірних версій. На їхню думку, «Боц» міг бути:

·  Звуком удару в боксі або справжньою бомбою;

·  Надпотужною машиною чи величезним роботом-ботом;

·   Круглим котом або навіть вишуканою картиною;

·   Футбольною бутсою з гострими шипами.

 

Кожна версія — це маленьке шоу! Але істина виявилася набагато «гострішою».

Історична довідка 

Виявляється, боц — це ніж. Цей предмет вірно допомагав нашим прадідам у господарстві, а сьогодні став справжньою лінгвістичною знахідкою. Проєкт, створений за підтримки Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, вкотре доводить: вивчення рідної мови та діалектизмів — це справжній детектив, сповнений сміху та відкриттів.

Дивіться відео та дізнавайтеся більше про скарби нашої мови: 

---

 А які асоціації виникли у вас? Зізнавайтеся чесно: чи знали ви значення цього слова, чи, як і діти, уявляли щось зовсім інше?

Пишіть у коментарях свої варіанти! Можливо, у вашій родині й досі використовують слово «боц»? Поділіться з нами! 

#ОйЩоЦе #УкраїнськаМова #Діти #Бібліотека #Боц #НовеСлово #СкарбиМови #ВеселиновеБібліотека #Діалектизми #Україна

А думалось, що атом той слухняний…

26 квітня 1986 року. 01:24. Мирна весняна ніч, яка мала стати початком вихідних, стала початком вічного болю. Вибух на четвертому енергоблоці ЧАЕС розірвав не лише нічну темряву, а й долі мільйонів людей.

Днями відбулася година пам'яті, присвячена трагедії, що змінила світ. Бібліотекарка Л. М. Гордович навела вражаючі факти, які змушують замислитися над масштабами катастрофи:

· 8,5 мільйонів людей зазнали впливу радіації в перші дні;

· 11 тонн ядерного палива було викинуто в атмосферу;

· 2293 українських міст і сіл досі вважаються забрудненими радіонуклідами;

· 600 000 ліквідаторів — справжніх героїв, які приборкували некерований реактор.

Жива історія: свідчення та хроніка

Особливої емоційності заходу додав виступ директора Веселинівського історичного музею Ю. П. Бурима, який презентував присутнім унікальні хронікальні кадри з Чорнобильської зони.

Проте найціннішим моментом зустрічі стала розповідь безпосереднього учасника тих подій — ліквідатора Шумського Василя Леонідовича. Його спогади про роботу в зоні відчуження дозволили кожному присутньому відчути той надлюдський тиск і відповідальність, що лягли на плечі ліквідаторів.

Пам'ять у книгах та розмовах

Учасники заходу активно долучилися до обговорення, згадуючи своїх близьких, друзів та сусідів-веселинівців, які брали участь у ліквідації аварії. Для відвідувачів були підготовлені:

1. Літературний огляд «Весни обірване суцвіття» — знайомство з творами, що переосмислюють трагедію.

2. Книжкова виставка «Лиш пам'ять, лиш розум усе пам’ятає», де експонуються документальні та художні видання про Чорнобиль.

Сьогодні, у 2026 році, ЧАЕС залишається для України зоною особливої уваги та незгасного болю. Наш обов’язок — пам’ятати ціну «мирного атома» та робити все, щоб подібне ніколи не повторилося.

Вічна пам'ять тим, хто зупинив невидиму смерть.

#Чорнобиль #Памʼятаємо #ЧАЕС #Україна #Історія #Веселинове #Бібліотека #Миколаївщина

Чорнобиль: і лине дзвін пам’яті через десятиліття...

 Слово «Чорнобиль» для кожного українця звучить по-особливому. Це символ болю, порожніх вулиць Прип’яті та неймовірної ціни, яку наша країна заплатила за «мирний атом».

Днями у стінах історичного музею відбулася особлива зустріч — година-спогад «І лине Чорнобильський дзвін…», організована КЗ «Публічна бібліотека» Веселинівської селищної ради. Учасниками заходу стали учні 9-Б класу Веселинівського ліцею (класний керівник — Л. Гончарик).

�� «Жива історія»: коли минуле промовляє до серця

Ми обрали формат «Живої історії», адже переконані: жоден підручник не замінить щирого спілкування з очевидцями. Найважливішим моментом зустрічі стали спогади наших земляків-ліквідаторів — Луценка В.І. та Арабова М.Д. Їхні розповіді про мужність та вірність обов’язку стали для молоді справжнім уроком патріотизму.

Емоційним доповненням став виступ С.А. Шепети, який поділився світлими спогадами про квітучу Прип’ять до аварії та зачитав власний вірш.

�� Хроніки та відеодокументи

Директор музею Ю. Бурим допоміг учням відтворити хронологію фатальної ночі 1986 року, розповівши про перших героїв, які вступили у двобій з радіацією. Підсилив сприйняття інформації перегляд документальних кадрів фільму «Чорнобильська трагедія – біль України

�� Книжкова виставка-реквієм

Нашою бібліотекою була підготовлена тематична виставка «Гірчить Чорнобиль крізь віки». Бібліотекар О. Юсипей ознайомила присутніх із літературою, що розкриває правду про катастрофу. Книги — це наша колективна пам'ять, і сьогодні вони допомагають молоді осмислити уроки минулого.

Минуло 40 років, але квітневий біль не вщухає. Ми пам’ятаємо кожного, хто врятував світ від біди.

Пам’ятаємо. Шануємо.

«Ой, що це?»: Випуск 3. Магія рідного слова — розгадуємо таємницю «Бомбетеля»

 Вітаємо, дорогі читачі нашого блогу! Ми продовжуємо нашу захопливу подорож лабіринтами української мови. Наша відеосерія «Ой, що це?» набирає обертів, і сьогодні ми підготували для вас дещо особливе.

Ви коли-небудь пропонували гостям присісти на... бомбетель? А ваші діти знають, де в хаті шукати цю дивину? Якщо це слово звучить для вас як назва екзотичного фрукта або музичного інструмента — ви не самотні!

Діти — наші головні експерти

У третьому випуску ми поставили це непросте завдання нашим маленьким відвідувачам. Як завжди, дитяча фантазія не має меж. Під час запису ми почули безліч версій:

· Можливо, це щось, що гучно бабахкає? ��

· Чи, може, це особливий вид карамельок? ��

· Або взагалі — рідкісна тваринка?

Їхня безпосередність перетворює звичайне знайомство з діалектизмами на справжнє маленьке шоу. Дивіться, усміхайтеся та відкривайте багатство рідної мови разом із нами!

Що ж це насправді?

Для тих, хто не любить чекати до кінця відео, зробимо маленьку підказку: це слово прийшло до нас із західних регіонів України, але воно настільки затишне, що варте знання в кожному куточку нашої країни. Наприкінці випуску ви не лише дізнаєтеся значення, а й зрозумієте, чому цей предмет був центром кожної оселі.

Чому це важливо?

КЗ «Публічна бібліотека» Веселинівської селищної ради разом із Міністерством культури України прагне показати, що вивчення мови — це не лише правила в підручниках. Це жива історія, гумор та зв'язок поколінь.

---

�� Давайте поспілкуємося!

Нам дуже цікаво дізнатися вашу думку:

1. Яке було ваше перше припущення, коли ви почули слово «бомбетель»?

2. Чи використовували це слово у вашій родині?

Пишіть свої варіанти та спогади у коментарях під цією статтею! Найцікавіші версії ми обов'язково згадаємо у наших наступних дописах.

До нових зустрічей у бібліотеці та на сторінках нашого блогу! ��✨